Українці оцінюють освіту в країні на «три з плюсом»

Середньозважена оцінка якості освітніх послуг в Україні знаходиться у межах між «трійкою» та «четвіркою» (за п’ятибальною шкалою). Такі дані опитування, проведеного компанією «Active Group» у рамках проекту «Міський омнібус».

Відповідаючи на запитання: «як ви оцінюєте за 5-ти бальною шкалою якість освітніх послуг?», «школам» респонденти поставили оцінку у 3,4 бали; «закладам професійно-технічної освіти» – 3,3 бали; «приватним вищим навчальним закладам» опитані поставили оцінку у 3,5 балів. Найвищу оцінку отримали «державні ВНЗ» – 3,6 бали.

Причому спостерігається чітка тенденція, коли респонденти, що працюють за суміжною спеціальністю з тією, яку вони отримали під час навчання, ставлять вищі оцінки всім рівням освіти, а ті, хто працює НЕ за спеціальністю – найнижчі. 

Також схильність ставити високі оцінки системі освіти мають люди, які відповіли, що мають незакінчену вищу освіту, що природно, адже це або студенти, або ті, хто з якихось причин покинув навчання і можливо планує до нього повернутись.

Щодо роботи за освітнім фахом, лише 35,3% опитаних сказали, що працюють за спеціальністю. 19,7% опитаних сказали, що працюють у суміжній сфері. Про те, що вони працюють не за спеціальністю повідомили 38,2% опитаних. Спостерігається чітка тенденція в рамках якої чим вищий рівень освіти, тим більша частина респондентів заявляють про роботу за спеціальністю. Але навіть серед тих, хто має науковий ступінь, за спеціальністю працює лише половина. А серед людей з неповною вищою найбільша частка працюючих за суміжною спеціальністю.

Відповідаючи на запитання “Яким чином має відбуватись вступ до ВНЗ для підвищення якості освіти?”, приблизно однакова кількість респондентів обрали варіанти відповіді «за результатами ЗНО» і «за результатами вступних іспитів» (40,2% і 41,7% відповідно). 12,9% опитаних вважають, що зараховувати абітурієнтів до ВНЗ можна за результатами попередніх досягнень (наприклад перемог у олімпіадах, участі у наукових чи видатних практичних роботах). 7,6% сказали, що до ВНЗ можна потрапляти і взагалі без іспитів, а інші 6,9% певні, що на платній основі іспити не потрібні. 5,2% не змогли відповісти на це запитання.

Найбільша частка українців вважає, що замовником освіти має бути держава. Цей варіант обрали 45,2% опитаних. Про те, що замовником має бути безпосередньо роботодавець, сказали 26,1%. 12,9% певні, що замовником мають бути самі студенти, а 8,9% – що близькі родичі (наприклад батьки) студентів.

Щодо комерціаналізації освіти, з’ясувалось, що 40,7% опитаних виступають проти переходу вищих навчальних закладів на комерційну основу, в той час, як підтримують цю ідею 28% (з яких по 14% відповіли «так» і «швидше так»). Причому респонденти з вищою освітою частіше за інших висловлюються проти такого переводу.

Обираючи місця для власної освіти, або освіти власних дітей чи/онуків, найчастіше опитані (37,1%) обирали власне місто. Ще раз зазначимо, що опитування проходило у найбільших містах України, де є потужна система освіти. 33,9% опитаних обрали варіант «в країнах західного світу». В інших містах України хочуть навчатись 12,1% мешканців великих міст. Не хочуть отримувати вищу освіту для себе або своїх дітей 2,9%.

Також опитування зафіксувало, що українці хочуть посилення контролю держави за якістю освіти. Так, на прохання оцінити рівень контролю державою за якістю освіти, 53,7% опитаних сказали, що контроль занадто слабкий. У той час як контроль держави за освітою занадто сильний лише для 8,2% опитаних, про те, що контроль достатній висловились 24,3%.  

Опитування проводилось в рамках проекту “Міський омнібус” у Києві, Одесі, Харкові, Львові та Дніпрі. В кожному місті опитано не менше 1500 респондентів. Теоретична похибка не перевищує 2,5%.

Комментарии закрыты.