«Друге дихання» для АТО?

____9_396x250

Немає сумнівів, що тиждень, який минув, стане для України історичним. 11 червня став чинним безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом.  Україна стала на крок ближчою до Європи. Щодо  ціннісної, економічної та політичної інтеграції України до ЄС,  це, в першу чергу, залежить від нашої країни, а саме політикуму, якому ми надаємо на певний час кредит довіри, і від нас, громадян, як відповідальних за обраних політиків та країну.

Можливо, відчуваючи відповідальність за країну, 13 червня секретар Ради Національної Безпеки і Оборони Олександр Турчинов у коментарі для ЗМІ висловив припущення (а високопосадовці припущення без конкретного інтересу, просто так не заявляють) про ймовірність найближчим часом змінити формат АТО. Згодом, коментуючи слова підлеглого, Петро Порошенко досить чітко вказав, що Україна, хоч і лишається адептом дипломатичного і законодавчого врегулювання конфлікту, але для убезпечення національного суверенітету і його повноцінного відновлення за собою залишає право діяти: «Якщо ми скасуємо АТО і в той же час не надамо військовим права діяти адекватно в умовах агресії, то залишимо Україну беззахисною» — заявив Президент України.

Очевидно, що у найближчий час ми можемо очікувати подання до ВРУ від Президента законопроекту, що передбачає алгоритми реінтеграції наразі не підконтрольних «окремих районів» Донецької і Луганської областей. В своєму меседжі глава держава дав чітко зрозуміти, що Україна вже готова діяти і в найближчому майбутньому зробить крок у цьому контексті. Немає сумнівів, що законопроект буде «гібридним», як і кожен актуальний для української влади закон.

20700_10202128893462308_7204506900331577097_nГібридність законопроекту, ймовірно, полягатиме в тому, що не матиме чіткого визнання ОРДЛО, хоча алгоритми повернення українського права, національної валюти, теле- і радіомовлення, прикордонної служби, та поліції матимуть місце.

Втім інтрига залишиться до останнього моменту. Ми не отримували чіткого меседжу від влади щодо роззброєння бойовиків, логіки амністування бойовиків, легалізації ЗМІ ОРДЛО і економічних санкцій за нанесені Україні матеріальні втрати. Безумовно, Російська Федерація і її «Придністров’я 2.0.» у вигляді ОРДЛО не визнають «правил гри», які ініціюватиме Порошенко, якщо в них й справді не буде «ані пари с вуст» про ОРДЛО або взагалі жодного натяку про існування коли-небудь ЛНР та ДНР, а також їх омріяного автономного уряду із правом затверджувати геополітичний вектор держави.

Очевидно, що виникнення заяви Турчинова і подальше уточнення від Порошенка не були простим збігом обставин. До цього моменту українську владу і гаранта Конституції критикувала через непринципову і недалекоглядну державну політику щодо реінтеграції  Донбасу, а точніше її обережний характер щодо головних питань. Інша справа, що ідея про перезапуск державної політики по врегулювання військового конфлікту цікаво співпала в часі з можливою зустріччю Порошенка зі своїм колегою з США – Дональдом Трампом. Не з чуток відомо, що Президенту США, як людині з бізнесу подобаються принципові політичні лідери, які не торгують національними інтересами своїх країн. Цілком може бути, що на цій зустрічі можуть бути схвалені чи порекомендовані підходи, які уможливлять реальну реінтеграцію.

Разом з тим, законопроект про відновлення територіальної цілісності України та предметність розмови американського і українського президентів є лише питанням часу середньострокової перспективи. Реальність ситуації в тому, що перед подачею до парламент цього законопроекту, українська армія має бути готова до «рецидивів» сепаратизму, які буде підживлювати Росія.  Потрібно готуватися для блокування деструктивних правок від різних “доброзичливців”, особливо з Опозиційного блоку і багатьох позафракційних, «за життєвих» та інших депутатів, які вже більше трьох років славно підспівують пісню «іх (росіян) там нєт».

Зараз в українській політиці починається «спектоне літо». Цей політичний сезон для багатьох політичних стейкхолдерів і Президента з його існуючою/неіснуючою коаліцією та багаточисленною опозицією принесе репутаційні втрати. Не забуваймо, що актуальність законодавчого завершення пенсійної та судової реформи наразі є чинною. Відповідно, політична гра, як і процес якісного державотворення, тільки розпочинається. Не варто самообманюватись, що лише одним законопроектом про реінтеграцію частини Донбасу і Луганщини ми убезпечимо наш національний суверенітет. Реально повернути Схід можна насправді грамотною і, як зараз модно писати, «гібридною» державною політикою.

Головне, щоб в Україні всі, починаючи від громадянина до Президента, розуміли: за суверенітет своєї країни треба платити, а за матеріальний достаток і можливість подорожувати до європейських країни потрібно чесно працювати та створювати нові можливості для прагматичного інвестування соціального капіталу кожного українця.

Щиро ваш, політичний експерт «Active Group» — Дмитро Гаврилюк.

 

Комментарии закрыты.